«Вайбкодінг — це не магія. Це скажена клавіатура в руках того, хто знає, що з нею робити»
Термін, який усіх розділив
Коли Андрій Карпаті — один з найвпливовіших людей у сфері AI, співзасновник OpenAI, колишній директор AI в Tesla — вперше вжив фразу “vibe coding”, він навряд чи уявляв, що воно стане одночасно мемом, маркетинговим терміном і приводом для холіварів у кожному dev-чаті планети.
Ідея проста: ти описуєш AI, що хочеш отримати, — а він пише код за тебе. Ти не читаєш кожен рядок, ти “вловлюєш вайб”, перевіряєш результат і рухаєш далі. Звучить як мрія. І частково це так.
Але я провів з цим підходом достатньо часу, щоб розуміти: між рекламними роликами “я створив додаток за 10 хвилин” і реальним продакшн-кодом — прірва розміром з Гранд-Каньйон.
Мій шлях через усі інструменти
Я перепробував практично все, що зараз є на ринку. Cursor, Codex від OpenAI, Antigravity і ще з десяток менших інструментів. Єдине, що не чіпав — китайські моделі, з принципових міркувань.
І після всіх експериментів переможець для мене однозначний: Claude Code від Anthropic на базі моделі Opus 4.6. Це не реклама — це результат місяців щоденної роботи. Opus розуміє контекст проєкту, тримає архітектурне бачення, генерує код, який не соромно читати. Інші моделі теж непогані для окремих задач, але коли справа доходить до серйозної розробки — Claude Code поки що поза конкуренцією.
“Зневажливе слово” чи нова реальність?
Нещодавно переглядав інтерв’ю Пітера Штайнбергера у Лекса Фрідмана, і один момент зачепив дуже сильно. Пітер — автор OpenClaw, на сьогодні однієї з найбожевільніших штук у світі вайбкодінгу та AI-агентів — назвав термін “vibe coding” зневажливим словом. І запропонував альтернативу: agentic engineering — агентна інженерія.
Його пояснення було геніальним у своїй простоті: вдень він займається agentic engineering. Але після третьої ночі може переключитися на vibe coding — і зазвичай шкодує про це наступного ранку.
Окремо він зазначив, що результати роботи людей, які зовсім не вміють програмувати, він називає не pull requests, а prompt requests.
І я з цим абсолютно згоден. Є принципова різниця між тим, коли досвідчений інженер використовує AI як потужний інструмент для прискорення роботи, і тим, коли людина без жодного технічного бекграунду намагається “навайбкодити” продакшн-додаток. Перше — це еволюція професії. Друге — це тікаюча бомба.
Скажена клавіатура: моя метафора
Я для себе описую вайбкодінг так: це скажена швидкісна клавіатура в твоїх руках. Вона друкує в десятки разів швидше за тебе. Вона може написати за ніч те, на що раніше пішов би тиждень.
Але якщо ти не розумієш, що саме вона друкує — одного дня ця клавіатура вибухне. І добре, якщо це трапиться на етапі розробки, а не в продакшні, коли клієнт втрачає дані або гроші.
Вайбкодінг без експертизи — це як дати Ferrari людині без водійських прав. Перші 200 метрів будуть захоплюючими. А потім — стовп.
Тому я все ще впевнений: треба бути спеціалістом і розбиратися в технологіях, щоб вайбкодити якісно. AI прискорює роботу — але він не замінює розуміння архітектури, безпеки, продуктивності, масштабування. Він не замінює досвід, який каже тобі “стоп, тут щось не так” ще до того, як код зламається.
Кейс #1: WebSocket-чат за дві ночі
Теорія — це добре, але покажу на практиці. Kaplia Chat — повноцінний live-chat на WebSocket, який я написав буквально за дві ночі і вже інтегрував у свій клієнтський портал clients.kaplia.pro.
Що це під капотом: Node.js сервер, WebSocket-з’єднання, адмін-панель на React + Vite, інтеграція з Telegram, REST API для зовнішніх сервісів, система вебхуків для автоматизації через n8n. Self-hosted, повний контроль над даними.
Що вміє цей чат:
- Spy Typing — адмін бачить, що клієнт друкує, ще до відправки повідомлення
- Онлайн-статуси в реальному часі — хто зараз на сайті, яку сторінку переглядає
- Activity Log — повна історія дій: підключення, відключення, перемикання вкладок, навігація по сайту
- Spam-захист — rate limiting, обмеження довжини повідомлень
- Пагінація повідомлень — lazy loading для адмін-панелі та віджета
- 10 звуків нотифікацій — від Chime до Coin, з попереднім прослуховуванням
- Мультимовність — українська, англійська, російська
- Mobile responsive — бургер-меню, свайп-жести для сайдбару
Дві ночі. Не два місяці. І це не MVP з двома кнопками — це production-ready продукт з документацією, API та повним деплойментом під Nginx з SSL.
Чи міг би я написати це без AI? Так, міг. За два-три тижні. Вайбкодінг з Claude Code стиснув цей час у десятки разів. Але — і це ключове — я на кожному кроці розумів, що відбувається. Я задавав архітектуру, я ревʼювив код, я вносив корективи. AI був швидким виконавцем. Я був архітектором.
Кейс #2: AI Talks — коли агенти розмовляють між собою
Інший приклад — вже більше для фану, але не менш показовий. AI Talks (GitHub) — додаток, створений за один день, де AI-агенти автономно спілкуються між собою.
Ти створюєш агентів: задаєш ім’я, характер, обираєш голос через API ElevenLabs або OpenAI TTS. Задаєш тему — і вони починають розмовляти. З реалістичними голосами, анімованими аватарами, емоціями на “обличчях”. Можеш втрутитися посеред розмови, перебити їх — і спостерігати, як вони реагують. Іноді це призводить до настільки смішних ситуацій, що важко повірити, що це генерується в реальному часі.
Під капотом: PHP-бекенд як API-проксі, Alpine.js + Tailwind на фронті, Web Audio API для синхронізації анімації губ з аудіо, підтримка трьох LLM-провайдерів (OpenAI, Anthropic Claude, Google Gemini) — кожен агент може використовувати різну модель.
Один день. Повноцінний додаток з відкритим кодом, live demo і документацією. Це те, що вайбкодінг може дати, коли за клавіатурою сидить людина, яка розуміє, що вона робить.
Agentic engineering: як це виглядає на практиці
Повернусь до терміну Пітера Штайнбергера — agentic engineering. Мені він подобається значно більше, ніж “вайбкодінг”, і ось чому.
“Вайбкодінг” натякає, що ти просто “вловлюєш вайб” і все якось складається само собою. Реальність інша. Мій процес роботи з Claude Code виглядає так:
- Я визначаю архітектуру — структуру проєкту, стек, підхід до організації коду
- Я формулюю задачі — чітко, з контекстом, з обмеженнями
- AI генерує код — швидко, багато, часто якісно
- Я ревʼюю кожен результат — перевіряю логіку, безпеку, відповідність архітектурі
- Я коригую курс — вношу зміни, уточнюю промпти, іноді переписую вручну
Це не “вайб”. Це інженерна робота з AI-агентом як інструментом. Ти — технічний директор. AI — швидкий, але не завжди правильний виконавець, який потребує твого контролю та експертизи.
Чому без експертизи — небезпечно
Я бачу все більше людей, які “навайбкодили” собі додаток, виклали в продакшн і щиро вірять, що все працює. До першого серйозного інциденту.
AI не думає про безпеку так, як думає досвідчений розробник. Він не завжди враховує edge cases. Він може згенерувати SQL-ін’єкцію, якщо ти не знаєш, на що дивитися. Він може створити архітектуру, яка “працює” на 100 користувачах і падає на 10 000.
Вайбкодінг без розуміння — це технічний борг, який ти навіть не бачиш. І коли він прилетить — а він прилетить — ти не зможеш його полагодити, бо не розумієш, що саме зламалося.
Нова реальність: що змінилося назавжди
Попри всі застереження, я не скептик. Навпаки. Вайбкодінг — або, якщо хочете, agentic engineering — це нова реальність, яка вже змінила мою роботу назавжди. Я не уявляю повернення до часів, коли кожен рядок коду потрібно було писати вручну.
Ось що змінилося конкретно:
Швидкість прототипування — ідея від концепції до працюючого прототипу за години, а не тижні. Kaplia Chat за дві ночі, AI Talks за один день — це не виключення, це нова норма.
Зниження бар’єру для експериментів — раніше на “а що, якщо спробувати ось так?” не було часу. Зараз — спробував, подивився, або залишив, або видалив. Ціна експерименту впала до нуля.
Фокус на архітектурі — парадоксально, але AI звільнив мені час саме для того, що важить найбільше: проєктування архітектури, прийняття стратегічних рішень, ревʼю та оптимізація.
Навчальний ефект — працюючи з AI, я постійно бачу альтернативні підходи до вирішення задач. Це як мати поруч колегу, який знає усі мови програмування одночасно.
Підсумок
Вайбкодінг — це не мода, яка мине. Це фундаментальна зміна у тому, як створюється програмне забезпечення. Але це інструмент, а не заміна мозку.
Якщо ти досвідчений розробник — вайбкодінг зробить тебе в рази продуктивнішим. Ти будеш створювати за ночі те, що раніше забирало тижні. Ти зможеш експериментувати, пробувати, будувати пет-проєкти і перетворювати їх на реальні продукти.
Якщо ти початківець — спочатку навчись основ. Розберись в архітектурі, безпеці, алгоритмах. А потім бери AI як прискорювач. Не навпаки.
Бо скажена клавіатура в руках майстра — це суперсила. А в руках того, хто не розуміє, що друкує — це бомба, яка рано чи пізно вибухне.
